Кожна сучасна мати знає, що кричати на дітей неправильно. Проте далеко не всім виходить стримати свої емоції побачивши чергової дитячої витівки чи прокази. Нерви мами не залізні, адже вона звичайна людина. Вона зривається на крик, малюк лякається і плаче, а мама, прийшовши до тями і оговтавшись від нападу гніву, починає відчувати перед малюком болісне почуття сорому. Деякі дітки самі роблять перший крок назустріч та приходять до батьків миритися. Якщо ваш малюк не йде до вас, можливо, він наляканий або почувається винним. Що ж робити далі, як прийти в гармонію із собою та відновити стосунки з дитиною? Поради щодо виховання та підтримки сімейного щастя читайте на порталі https://sfp.org.ua/.
Спокій
Насамперед видихніть і заспокойтеся. Ви – людина, а отже, маєте право на помилку. Пам’ятайте, момент примирення не найкращий для подальшого з’ясування стосунків та читання нотацій. Ідіть до малюка тоді, коли точно розумієте, що буря влягла, і ви не зірветесь знову.
Проведемо час разом?
Заспокоїлися? Ідіть до малюка і запропонуйте йому чимось зайнятися: пограти, почитати книжку, попити чай. Підійде будь-яке заняття, головне, щоб ви теж брали участь у ньому, тому що вам з дитиною необхідно налагодити спілкування.
Розкажіть про почуття
Підійдіть до малюка і розкажіть про те, що пережили. Не вдаряйтеся в моралі. Просто спокійно поясніть, чому його вчинок викликав у вас таку хвилю негативу, що ви не змогли стриматися.
Вибачтеся
Погодьтеся, далеко не завжди батько, який накричав на дитину, має рацію. Іноді буває так, що малюкові дістається незаслужено. Гостра несправедливість подібних ситуацій залишає у дитячій душі глибоку образу. Тому якщо ви усвідомили неправоту, підіть і вибачтеся перед дитиною. Не бійтеся визнати, що ви не мали рації, це не завдасть удару по вашому батьківському авторитету. Дитині не потрібна непогрішна істота замість мами. Для нього важливо і потрібно бачити, що мама теж може бути неправа.
Ви спокійні, усвідомили свою неправоту і готові помиритись з малюком, але не знаєте як підійти до нього? Використовуйте «мирилку» на мізинчиках, пам’ятайте, як у дитинстві: «мирись, мирись і більше не бійся»? Або можете вигадати щось своє, так буде навіть краще. Ви повинні дати дитині зрозуміти, що не гнівайтесь і, як і раніше, любите її.